Практика

8-11 серпня 2023 року магістрантка Яремчук Наталія здійснювала переклади упродовж супроводу офіційної делегації Чернівецької обласної військової адміністрації на чотиристоронню зустріч “Чотири регіони для Європи” в окрузі Швабія (ФРН), за що була відзначена листом подяки.

25 травня 2022 року в етері телеканалу “Чернівецький промінь” відбулася бесіда з викладачкою кафедри, доц. Олексишиною Ларисою Георгіївною та магістранткою Павлюк Анною про внесок студентів-перекладачів нашої кафедри у перемогу країни в російсько-українській війні. Дивитись інтерв’ю

У 2021-2022 н.р. в рамках перекладацької практики відбувалася співпраця з відділом криміналістики УВС в Чернівецькій області. Студенти 4 курсу освітнього рівня «бакалавр» та 2 курсу освітнього рівня «магістр» здійснювали переклад матеріалів, переданих інтерполом з Німеччини. Оскільки перекладені матеріали є важливими свідченнями для ведення судового процесу та винесення вироку, студенти особливо сумлінно відносилися до поставленого завдання, дотримуючись стилю тексту, оформлення, а особливо коректності передачі змісту.

З січня 2021 року – співпраця з Обласним краєзнавчим музеєм, робота над перекладом наукових статей з Альманахів за 1893, 1894, 1895, 1896 роки. Підготовка публікації до 150-літнього ювілею музею

2019-2020; 2020-2021 н.р. – переклад статей та оголошень про історію міста Вижниця та околиць з газети Czernowitzer Allgemeine Zeitung за 1906-1909 роки в рамках співпраці з істориком-дослідником Ігорем Мерищуком з міста Вижниця. До кінця 2021 року запланована публікація матеріалів.

2018-2019 н.р. Переклад гумористичних есеїв буковинських німецькомовних авторів: Кумедне з Буковини / Франц Порубскі, Конрад Пекельманн; пер.з нім. Лариса Олексишина, Людмила Томнюк та ін. Чернівці: Книги–ХХІ, 2019. 232 с.

https://www.books-xxi.com.ua/products/kumedne-z-bukovini

Відгуки студентів про перекладацьку практику

2022-2023 н.р.

Яремчук Наталя, 451 група

Перекладацька практика, з якої розпочався 7-ий семестр навчання, виявилася дуже цікавою та однозначно вартою уваги. Наше завдання полягало у перекладі історичних текстів, а саме різноманітних оголошень та статей з газети «Allgemeine Czernowitzer Zeitung» за 1910 рік. Саме це і було дуже цікаво, адже всі оголошення та статті були автентичними, події справді відбувалися та публікувалися в газеті.

Звичайно, це було не так легко, адже значна частина текстів була написана готичним шрифтом. Тобто наше завдання ускладнював той факт, що для адекватного перекладу певного тексту потрібно було спочатку переписати його на звичну нам німецьку, а тоді вже братися власне за переклад. Особливо важкими для розпізнавання виявилися власні назви осіб, топоніми, назви вулиць і т.д. Але це мало і свої переваги, адже завдяки цьому я навчилася якісніше користуватися пошуковими джерелами, дізналася багато нової інформації про Буковину та вмію розшифровувати готичний шрифт. Я змогла в повному обсязі застосувати свої знання з перекладу, здобуті протягом перших трьох років навчання.

Загалом, враження від перекладацької практики залишилися тільки позитивні. До того ж, ми займалися перекладом текстів, які допоможуть у кращому вивченні та ознайомленні з нашою історією, культурою та минулим.

Шуляр Анастасія, 451 група

На мою думку, проходження практики є невід’ємним аспектом вивчення перекладацької науки. Цього навчального року нашій групі випала нагода відчути себе справжніми перекладачами та дослідниками і повправлятися у перекладі цікавих текстів: різноманітних оголошень, особистих письмових звернень, судових протоколів, інформаційних статей тощо, написаних у минулому столітті. Що стосується мого досвіду, під час проходження практики я набула чимало корисних знань та розвинула деякі навички, необхідні у роботі з письмовим перекладом. До прикладу, я навчилася ідентифіковувати та вирішувати деякі із перекладацьких проблем, пов’язаних зі збереженням функцій тексту, використанням архаїзмів та історизмів, скорочень та абревіатур тощо. Крім цього, практика навчає правильно оцінювати свої сили, краще організовувати робочий час та загалом становить важливий етап у навчанні, який дозволяє закріпити набуті теоретичні знання, щоб згодом використовувати їх у своїй перекладацькій діяльності.

Тетяна Цімура, 451 група

Дуже важливою частиною навчального процесу є практика, тому що надається можливість випробувати свої знання та показати, в першу чергу собі, на що ти здатен. Цього року я також мала нагоду пройти перекладацьку практику. Під час цієї практики я отримала те, чого дуже прагнула, а саме: збагатила свій словниковий запас галузевою лексикою, покращила професійні якості перекладача: професійну компетентність, творчий підхід до процесу перекладу, увагу та вміння концентруватись; закріпила та поглибила теоретичні знання як з німецької мови, так і з методів перекладу, вибору тих чи інших прийомів та стратегій перекладу; практично оволоділа методами, прийомами, формами та навичками письмового перекладу; покращила професійні якості перекладу текстів, написаних історичним шрифтом; опрацювала матеріали різної довідково-інформаційної літератури та новітніх інформаційних технологій у процесі перекладу; опрацювала різні пошукові методи та закріпила свої знання у пошуковому процесі.

Хочу додати, що перший досвід завжди є складним, але також дуже важливим та відіграє велику роль. Це був мій перший перекладацький досвід, який залишив тільки приємні спогади. А також я дуже вдячна Олексишиній Ларисі Георгіївні, яка консультувала мене, коли у мене виникали деякі труднощі. Я безмежно рада, що в мене була можливість спробувати себе у перекладацькій галузі, випробувати свої знання та отримати нові.

Мулик Антоніна, 451 група

Від проходження перекладацької практики з німецької мови залишилися позитивні враження.

По-перше: у всіх текстах були розповіді з різних населених пунктів Буковини, що дозволило глибше дізнатися про історію свого краю і життя людей багато років тому.
По-друге: всі тексти були написані понад 100 років тому, тож вони були насичені застарілою лексикою, що створювало труднощі під час перекладу. Також труднощі завдавав готичний шрифт тексту. Нам спершу доводилося переписувати тексти звичайним текстом, щоб краще їх розуміти, а потім вже переходити до перекладу. Але, я вважаю, що це було плюсом для нас, оскільки ми вчилися самостійно долати ці труднощі.
По-третє: у кожному, без винятку, тексті згадувалася щонайменше одна назва населеного пункту. Ці назви дещо відрізняються від сучасних назв, тож, щоб вірно їх перекласти, потрібно було провести пошукову роботу, що також займало багато часу, але було цікаво дізнатися як змінилися деякі назви під впливом часу.
Також виникали труднощі з транскрипцією імен та прізвищ людей. Було цікаво спостерігати, як деякі імена змінили своє звучання та форму написання у сучасності. Багато наснаги давала та думка, що наш переклад допоможе комусь у вивченні історії нашого краю, тому хотілося інформацію передати чітко і без помилок. Загалом, це був досить цікавий досвід, який приніс нам багато нових знань та вмінь, а також приємні враження та спогади.

2021-2022 н.р.

Поліщук Іляна (451 група)

Одним з найважливіших етапів студентства, який є своєрідним індикатором того, чи ти обрав/обрала правильний шлях, є практика, а в нашому випадку саме перекладацька практика. Оскільки все-таки більшість замовлень у сфері перекладу є письмовими, тому це було «першою пробою пера», що неодмінно стане в нагоді. Це був переклад у сфері криміналістики. Був файл-«Справа», обсягом 52 сторінки, і кожна студентка мала своє «перекладацьке завдання». В середньому кожна повинна була опрацювати орієнтовно по десять сторінок.
Так як кожен стиль тексту, має власні ознаки та комунікативні функції, перед безпосереднім перекладом слід провести доперекладацький аналіз. Що це означає?
Отримавши файл з завданням, слід перш за все, оглянути його на предмет: типу тексту; стилю тексту; визначення реалій (назви міст, вулиць); особливостей оформлення.
Наступним аналітичним етапом є дослідження аналогічних текстів у мові перекладу (виявити ознаки даного стилю). В нашому випадку слід було знайти зразки оформлень кримінальної справи, заяв, предмету розкшуку. Звичайно, що неможливо знайти абсолютного аналогу тексту вихідної мови, проте тексти в обох мовах мають «сталі вирази», що за змістом будуть рівні.
Після цього надзвичайно важливим етапом, є етап «виділення основного». Я, до прикладу, користувалась виділенням тексту різними кольорами, аби полегшити своє завдання, наприклад імена, власні назви-рожевим, чи то для термінів-зелений, і тоді безпосередньо можна побачити найважливіші елементи, які потребують додаткової уваги.
Лише після цих етапів можна братися до самого перекладу. Як на мене, на цьому етапі, одразу слід звертати увагу на оформлення, не залишаючи це наостанок, адже увага буде розподілятись рівномірно, та вірогідність впустити певний маркер, чи абзац, чи лінію, чи підпис буде меншою.
Ще одним суттєвим моментом є переклад власних назв. Якщо ми говоримо про географічні назви, то їх ПРАВИЛЬНИЙ переклад можна знайти в «інтернет-енциклопедіях». Якщо ж мова йде про прізвища та імена, то тут слід скористатись сайтом Державної міграційної служби, чи іншим сайтом, де пропонується перевірка правильності транслітерації імен: https://dmsu.gov.ua/services/transliteration.html

Бузила Карина (451 група)

В цьому семестрі моя група проходила перекладацьку практику в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича на кафедрі германського, загального і порівняльного мовознавства під керівництвом доцента Л.Г. Олексишиної.
Нам доручили перекласти юридичний документ, отриманий відділом кримінальної поліції від Interpol. Моїм завданням був переклад певних географічних назв (Falkenberger Chaussee/ Prendener Str. / Vincent-van-Gogh-Str.) з таких юридичних документів: лист, примітка та оцінка, заключення, опис автомобілів. Ці документи містять багато термінів і мені було складно перекладати деякі з них. Оскільки я далека від автомобільної галузі, змушена була обмірковувати та перевіряти кожний нюанс. Ось, до прикладу, колір автомобіля був arktikweiss. Розуміючи переклад цього слова, у мене виникло питання: «Чи потрібно його перекладати?». У пошуках я переглянула різноманітні сайти з продажу та магазини фарб для автомобілів, щоб переконатись, який варіант потрібно обрати. Не зустрівши жодного разу перекладу цього слова, я вирішила так і залишити, оскільки зрозуміла, що воно не перекладається і український читач зрозуміє, що мається на увазі.
Труднощі при перекладі юридичних текстів викликані також явищем полісемії. Наприклад, при перекладі терміна «Schaden» можуть використовуватися різні значення, а саме: 1) шкода; збиток; майнова шкода, 2) збиток, втрата, 3) пошкодження, псування, руйнування, поломка. Дана практика тривала півтора місяця, і нам надали достатню кількість матеріалів для успішного виконання поставлених цілей. Звісно, не обійшлося без підбору тематичної інформації та вже готових документів мовою перекладу, щоб зрозуміти, як повинна виглядати документація в юридичній сфері.
Здійснюючи даний переклад, я повністю занурилася в юридичну сферу діяльності перекладача і переконалася, як нелегко це робити. Такий досвід допоміг мені розширити та удосконалити свої професійні навички, а саме, навички перекладу юридичної документації, які, я впевнена, у майбутньому точно стануть у пригоді для моєї професійної діяльності в галузі перекладу.

Лисюк Ксенія (451 група)

Перекладацька практика на кафедрі германського, загального та порівняльного мовознавства у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича, де я наразі навчаюсь, у 2021 році тривала 5 тижнів, а саме з 01.09.2021р. по 08.10.2021 р.
Цьогоріч завданням для майбутніх перекладачів став переклад кримінальної справи з Берліну, у якій фігурували мешканці Буковини. Цю роботу було розділено на всю нашу групу. Весь текст складався з листів, заяв про викрадення, страхових полісів та опису майна. Моя ж частина завдання переважно складалась з опису викраденого майна, декількох заяв та страхових полісів компанії. Вся інформація була розміщена на спеціальних бланках та потрібно було її обов’язково відповідно передати українською мовою.
Якщо говорити про труднощі, які виникали під час самого процесу перекладу, то перш за все варто відмітити коректну передачу змісту тексту, який має юридичну силу, українською мовою. Зокрема, у кримінальній справі є багато юридичних термінів, які містять у собі місткі значення, що обов’язково потрібно було перекласти відповідно до термінів сучасної української юриспруденції. Саме тому, при роботі я ще шукала і читала українські схожі тексти, справи, щоб адаптувати текст оригіналу для юристів, адвокатів в Україні.
При перекладі потрібно було використовувати метод опису значення, оскільки не всі німецькомовні терміни та скорочення мають відповідників в українській мові. До прикладу, LKA – федеральне управління кримінальної поліції. А також, був використаний метод транслітерації, коли йшло про власні назви: Falkenberger Chaussee – шосе Фалькенберґ.
При перекладі я активно користувалась онлайн-словником Мультитран (оскільки там багата лексика, пов’язана з юриспруденцією), а також пошуковою мережею Гугл. Оскільки не всі німецькомовні слова мені вдалось знайти в словниках, я шукала картинку невідомого мені слова німецькою мовою, показувала своєму татові (так би мовити залучала експерта) і він мені підказував, що це може бути. Такий метод пошуку особливо став в нагоді на сторінці 26, де було багато назв викрадених інструментів. До прикладу, der Akkuschrauber – шурупокрут.
Я можу сказати з впевненістю, що ця перекладацька практика мені дуже сподобалась! Так, моментами було важко, стикалась з деякими перекладацькими труднощами, розуміла, що на нас лежить велика відповідальність, оскільки від якості нашого перекладу загалом, напряму залежить доля людини. На початку було ще лячно, бо особисто я не мала ні великого словникового запасу юридичних термінів, ні достатніх знань усіх тонкощів кримінального процесу як в Німеччині, так і в Україні. Саме тому потрібно було для початку ще й ознайомитись з процесуальними правами обох країн.
Але це був прекрасний перший серйозний досвід. Справді, після завершення перекладацької практики я задумалась про своє майбутнє у цій галузі і переконалась, що я таки здатна на якісний письмовий переклад документації.

Суха Валентина (451 група)

За чотири роки навчання в Чернівецькому національному університеті я отримала багато теоретичних знань з німецько-українського перекладу. Нас навчали видам перекладу, типам перекладацьких трансформацій, правилам перекладу різножанрових текстів. І, нарешті в цьому році у мене була змога потренуватися в цій області та здобути свій перший досвід.
Наша група отримала можливість перекладати звіт з криміналістичного розслідування. Сфера перекладу юридичних документів використовується в правовій системі, а отже неправильно переданні дані, можуть принести значні юридичні наслідки. Крім того, хочу зазначити, що криміналістичний (юридичний) переклад вимагає від перекладача глибоких знань у цій сфері, орієнтування в юридичній та правовій термінології.
За період проходження практики, я отримала цінний досвід, збагатила свій словниковий запас специфічною лексикою. За п’ять тижнів перекладацької практики я навчилася правильно шукати потрібну інформацію, підбирати певну лексику, обирати найголовніше, оцінювати свій переклад та знаходити неточності.
Я отримала частину свого завдання, яка містить звіти про результати роботи криміналістів (Tätigkeitsbericht), детальні обставини злочину (Sachverhalt), свідчення (Zeugenfragen), до того ж, кожен вище перерахований документ містив печаті та підписи юридичних та приватних осіб, постійне підтвердження приватних осіб, вказання їхньої посади, особистих даних, які я зобов’язана була передати у своєму перекладі.
Під час перекладу, я намагалася передати інформацію з точністю до оригіналу, підбираючи українські відповідники, слідувала усім правилам оформлення криміналістичних звітів Німеччини та України. Складність полягала у розгалуженості юридичної терміносистеми, тобто знаходження відповідника у мові перекладу, який якнайточніше передає оригінал (напр. der Versuch – спроба, підхід, тестування/за змістом: слідчий експеримент тд.). Щоб мій переклад виглядав точним, я старалася дібрати не лише відповідники-еквіваленти, але максимально зберегти зміст і форму оригіналу.

Шевчук Каріна (451 група)

Я проходила перекладацьку практику з 1 вересня по 14 жовтня 2021 року під керівництвом Олексишиної Лариси Георгіївни. Завданням перекладацької практики було перекласти акт карного розшуку групи автовикрадачів.

Основним завданням було:
⁃ адекватний переклад документу з німецької мови на українську;
⁃ збереження структури документу;
⁃ дотримання норм вживання лексики відповідно до галузі перекладу;
⁃ виявлення перекладацьких проблем та труднощів та пошук шляхів їх вирішення;
⁃ пошук незнайомої лексики за допомогою довідково-інформаційної літератури.

Загалом, проходження практики було досить цікавим, ми дізналися як можна колективно працювати над перекладом. Серед труднощів, які виникли під час практики, хочеться відмітити велику кількість реалій та термінології, але завдяки пошуковій системі нам вдалося все адекватно відтворити в перекладі.
Під час проходження практики я зрозуміла, наскільки складною в різноманітною може бути галузь перекладу, і водночас, наскільки важливо вміти виявляти та вирішувати перекладацькі проблеми, здійснювати самостійний пошук та обробляти інформацію з різних джерел лля вирішення професійних завдань.
Самоорганізація та самодисципліна, напевно, одне з найважливіших складових успішного проходження перекладацької практики.
Протягом перекладацької практики я:
⁃ поглибила та закріпила теоретичні знання не тільки з німецької мови, але й з методів перекладу з урахуванням особливостей тексту;
⁃ покращила навички письмового перекладу не базі отриманих знань, а також застосувала їх на практиці;
⁃ покращила професійні якості перекладача, а саме: уважність, вміння здійснювати пошук та адаптуватися у складних ситуаціях;
⁃ навчилася користуватися словниками різних видів;
⁃ практично застосувала вміння виконання перекладу в електронному варіанті;
⁃ закріпила навички редагування перекладу;
⁃ оволоділа методами та прийомами перекладу при роботі з діловими паперами;
⁃ удосконалила свої знання в цій сфері та навчилася застосовувати їх в практичній діяльності.

Найбільшими труднощами під час роботи з текстом виявилася термінологія, було б добре, якби при подальшій роботі з текстами такого спектру, можна було б консультуватися з працівником тієї сфери, в якій здійснюється переклад. Але, на щастя, теоретичних знань, набутих в університеті виявилося достатньо для подолання цієї проблеми. Протягом перекладацької практики було створено глосарій найбільш поширеної лексики в сфері криміналістики.
Загалом, мені сподобався період проходження практики, це виявилося цікавіше, ніж я собі уявляла 🙂

2020-2021 н.р.

Дімова Олена (551)

Die Recherche war ein wichtiger Teil meines Übersetzungspraktikums, insbesondere weil ich mit einem historischen Text arbeiten musste. Die Ereignisse in diesem Text finden im Fürstentum Moldau Mitte des 17. Jahrhunderts statt, aber der Artikel wurde Ende des 19. Jahrhunderts von Joseph Fleischer verfasst und im Jahrbuch des Bukowiner Landes-Museums veröffentlicht. Die Hauptfunktion historischer Texte besteht darin, Informationen zu vermitteln. Deshalb war es sehr wichtig, alle Begriffe, Realien, Eigennamen und Ortsnamen genau zu übersetzen. Aufgrund der Tatsache, dass in einigen Namen der Siedlungen des ehemaligen Fürstentums Moldau mehrere Buchstaben geändert wurden, wurde es viel schwieriger und manchmal völlig unmöglich, Informationen über sie zu finden. In solchen Fällen musste ich in Google Maps nach dem richtigen Ort suchen und die ungefähre Entfernung der gewünschten Siedlung vom Hauptort der Ereignisse berechnen. So geschah mit dem Dorf Mileanka (rum. Mileanca). In diesem Fall wurde ein falscher Buchstabe zu einem großen Problem. Ein weiteres Problem war die Übersetzung der Namen von Klöstern und Kirchen (z. B. die Metropolitankirche). Ich musste in rumänischen und ukrainischen Reiseführern nach Informationen darüber suchen, da einige Kirchen im Laufe der Zeit umbenannt wurden und es in modernen Quellen nur sehr wenige Parallelen zu ihren früheren Namen gab. Genaue ukrainische Übersetzungen der Eigennamen der moldauischen Herrscher war nicht schwer zu finden, sie befanden sich alle in der freie Enzyklopädie Wikipedia in der Kategorie „Herrscher des Fürstentums Moldau“. Für eine bessere Übersetzung musste ich in Monografien und anderen historischen Dokumenten ukrainischer Autoren nach den Namen weniger bekannter Personen (Reiterkommandanten, Oberst, Bojaren) suchen. Ich habe auch nach moldauischen Äquivalenten von Rangstufen und Adelstiteln in Wikipedia in der Kategorie „Wörterbuch der Begriffe des Fürstentums Moldau“ gesucht. Dort fand ich auch die Übersetzung, die ich für einen Titel wie der Hofrichter brauchte (Wornik leitete die Verwaltung des Hofes, ersetzte den Obersten Richter, der selbst der Herr war, und befehligte manchmal die Armee). Um den osmanischen Titel der Aga der Schatzkammer zu übersetzen, habe ich mir ein Wort ausgedacht, das auf den grammatikalischen Regeln der türkischen Sprache basiert, und dann in der Enzyklopädie des Islam (İslâm Ansiklopedisi) der Diyanet-Stiftung Türkei geprüft, ob ein solcher Titel tatsächlich existiert. Nachdem ich einige Korrekturen vorgenommen hatte, transkribierte ich es ins Ukrainische und erreichte das gewünschte Ergebnis. Ich habe in der Online-Version des Wörterbuchs Duden nach Beschreibungen vieler militärischer Begriffe (z. B. die Vorhut) und Historismen (z. B. die Bundschuhe) gesucht. Einige Wörter hatten mehrere Bedeutungen, deshalb habe ich den Kontext sorgfältig studiert und die Beschreibung ausgewählt, die ich brauchte. Es ist das Wörterbuch, das mir während meines Übersetzungspraktikums am meisten geholfen hat. Darin fand ich fast immer die Informationen, nach denen ich suchte. In einem Satz stieß ich auf das Wort Mărsak. Da ich mit der tatarischen Kultur nicht vertraut bin, war es für mich schwierig, aus dem Kontext heraus zu verstehen, was genau dieses Wort bedeutet. Weder Duden noch andere Wörterbücher konnten mir in dieser Sachlage helfen. Auch Google hat mir keine Ergebnisse für diese Anfrage gegeben. Später erriet ich, dass Mărsak nichts weiters als Mirza ist (ein Titel in den turkvölkischen Staaten, zum Beispiel in dem Khanat der Krim oder in der Nogaier-Horde). Wie sich herausstellte, sollte man eine solche Suchressource wie das eigene Gehirn nicht vernachlässigen. Im Großen und Ganzen war es nicht schwierig, die benötigten Informationen zu finden. Es gibt heute fast alles im Internet. Es hat lange gedauert, einige Wörter und ihre Bedeutungen zu finden (z. B. die Fahnenabtheilung; das Winterquartier usw.), aber es ist nicht schade, Zeit und Mühe für eine gute Übersetzung aufzuwenden. Die Hauptsache ist, in den Suchressourcen sich durchzufinden und logisch zu denken, wo genau nach diesen oder jenen Informationen gesucht werden sollte. All diese Ressourcen vereinfachen die Aufgabe des Übersetzers erheblich und ermöglichen es, die Arbeit schnell und hochwertig zu erledigen.

Конопельнюк Людмила (551)

Übersetzung historischer Texte ist eine besondere Art der Übersetzung, die eine große Aufmerksamkeit braucht. Dabei muss man verschiedene Aspekte berücksichtigen und ständig Recherche machen, weil Wort-für-Wort-Übersetzung oft unpassend ist: die Wörter des ursprünglichen Textes können keine Entsprechungen in der Zielsprache haben oder irgendwelche Begriffe können zusätzliche Bedeutungserklärungen benötigen. Für mein Praktikum übersetzte ich den Vortrag von Karl A. Romstorfer „Ältere Verteidigungsanlagen in der Bukowina“ aus dem „Jahrbuch 1895 des Bukowiner Landes-Museums“. Die Besonderheit dieses Textes bestand darin, dass er vor mehr als 100 Jahren geschrieben war. Seitdem wurden viele Wörter zu den Historismen (z.B. das Bergfrit, die Wallburg, das Kronland usw.), einige von ihnen verloren ihre ursprüngliche Bedeutung oder ihre Rechtschreibung sieht heutzutage anders aus (z.B. das Thal – das Tal; «direct» – «direkt» usw.). Außerdem gab es in diesem Text eine Menge von Realienwörtern, deren Bedeutung nicht leicht zu bestimmen war. Um eine gute Übersetzung zu machen, musste ich mich zuerst mit damaligen historischen Ereignissen in der Bukowina bekannt machen. Dafür besuchte ich verschiedene Internetseiten mit Beschreibungen historischen Ereignissen oder mit Informationen über bekannte Persönlichkeiten, die bei meiner Übersetzung aufgetreten wurden (z.B. die dakischen Kriege; der Woiwode Sas; der Woiwode Peter II. Muschat; die Johanitter usw.), um sie in richtiger und verständlicher Form in die Zielsprache wiederzugeben. Für die Recherche verwendete ich auch die Internetseite des Bukowiner Landesmuseums, auf der man einige historische Angaben finden kann. Bei der Übersetzung geographischer Eigennamen recherchierte ich mit Hilfe von GoogleMaps und Wikipedia. Trotzdem gab es doch einige Orte, Berge und Flüsse, über die ich keine Informationen im Internet fand. Deshalb musste ich für die Übersetzung solcher geographischen Eigennamen Transliteration verwenden (z.B. Kakaina – Какаїна; Pohar – Погар.). Die Schwierigkeiten entstanden oft bei der Übersetzung der Bezeichnungen von Schlössern und Burgen. In erster Linie musste ich genau feststellen, was für ein Schloss oder was für eine Burg im Text erwähnt wurde, weil sie heutzutage oft andere Namen tragen. Ihre einfache Wort-für-Wort-Übersetzung ist nicht sinnvoll, denn die Leser können nicht verstehen, um was für einen Ort es im Text geht. So unterscheiden sich zum Beispiel in deutscher und ukrainischer Sprache die Namen des Fürstenschlosses in Suczawa – auf Ukrainisch heißt es „Тронний замок“. Bei der Übersetzung weiterer ähnlicher Namen von Schlössern und Burgen waren mir eine sogenannte Internet-Suchmaschine „Google“ und die freie Enzyklopädie „Wikipedia“ sehr behilflich. Die Übersetzung dieses historischen Textes brauchte eine besondere Aufmerksamkeit und war auch teilweise kompliziert dadurch, dass dort solche Erscheinung als Polysemie vorhanden war. Man musste jeden Satz präzis analysieren, um seinen Sinn und die Bedeutung einzelner Wörter zu verstehen. Wenn ich an der Bedeutung eines Wortes zweifelte, wendete ich mich an die Online-Variante des Wörterbuches „Duden“. Solcherweise bestimmte ich zum Beispiel die Nebenbedeutung des mehrdeutigen Wortes „Dienst“, die ich früher nicht kannte. Der Duden gibt außer gewöhnlicher Bedeutung auch solche Erklärung dieses Begriffs: „Der Dienst ist überwiegend in der gotischen Baukunst verwendetes dünnes Säulchen, das die Rippen oder Gurte des Kreuzgewölbes bzw. die Profile der Arkadenbogen trägt“. Solche Bedeutung hat dieses Wort nur im Bereich Kunstwissenschaft und es passte zu dem vorhandenen Kontext. So wurde von mir „Dienst“ als „тонка колона“ übersetzt. Zusammenfassend lässt sich sagen, dass ich bei der Übersetzung dieses historischen Textes verschiedene Recherchemittel verwendete. Nur mit ihrer Hilfe kann man eine gute qualitative Übersetzung machen, die für die zielsprachigen Leser interessant wird und keine Verständnisprobleme bei ihnen bewirkt.

Відгуки про педпрактику

Струк Валентини Василівнит (421 група)

Керівник педпрактики: Кудрявцева Олена Діонізіївна

Педагогічну практику я проходила на базі Чернелицької ЗОШ І-ІІІ ст. з 1 вересня по 12 жовтня 2020 року. Головною метою педпрактики було ознайомитись з досвідом роботи вчителя німецької мови в загальноосвітній школі для подальшого застосування отриманих знань у поєднанні з новітніми комунікативними технологіями у моїй педагогічній роботі.

Під час проходження пасивної практики, яка тривала 2 тижні, я ознайомилася зі структурою школи та з такими видами документами як: журнал, календарно-тематичні плани, плани занять, поширені плани-конспекти уроків, сценарії позакласних та виховних заходів.

Протягом активної практики, що тривала наступні чотири тижні, я мала змогу використати всі набуті мною знання та навички під час проведення уроків у 2, 4, 6 та 7 класах. На заняттях були використані різноманітні методи та засоби навчання, зокрема, індивідуальні та групові види робіт, фронтальні форми контролю засвоєння учнями знань, різні види наочностей, презентації, тематичні проєктні роботи з різними видами складності. Щоб зробити навчання цікавим, я використовувала й німецькомовний пісенний матеріал, який я досліджую в моїй курсовій роботі.

Завдяки цій практиці в мене сформувалися та розвинулися нові педагогічні уміння та навички. Я намагалась творчо підходити до організації педагогічної діяльності. Звісно, під час практики були проблемні ситуації, які мені вдалось успішно вирішити. Найбільшим досягненням я вважаю те, що мені вдалось знайти спільну мову з учнями в класах, де я проходила практику. Загалом, в мене залишились тільки позитивні враження від проходження педагогічної практики і гарні фото з моїми учнями.

Відгук про проходження асистентської практики

Пинтюк Євгенії Степанівни (621 група)

Асистентську практику з основної іноземної мови я проходила на базі Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича на кафедрі германського, загального і порівняльного мовознавства з 1 вересня по 23 жовтня 2020.

Проходження асистентської практики, яка складалася з активної і пасивної практики, стало для мене важливим кроком на шляху до розвитку і автоматизації необхідних навичок викладання, адже саме застосування набутих теоретичних знань, отриманих у рамках здобуття освітніх рівнів бакалавра та магістра, на практиці дало змогу виробити дуже важливі для професії викладача вміння інтегрувати інноваційні методи і форми роботи в навчально-виховний процес, поєднувати сучасні інтерактивні та класичні технології, які активізують пізнавальну діяльність студентів, дозволяють формувати, розвивати і удосконалювати їх мовні і мовленнєві компетентності. У ході проходження асистентської практики я отримала цінні поради від висококваліфікованих викладачів з багаторічним науково-педагогічним досвідом роботи щодо особливостей проведення занять в умовах дистанційного навчання, навчилася застосовувати новітні методи та методики навчання іноземної мови у ЗВО, раціонально структурувати хід заняття, створювати на занятті сприятливий соціально-психологічний мікроклімат і знаходити індивідуальний підхід до кожного студента.

Проходження активної асистентської практики супроводжувалося також удосконаленням вмінь і навичок ведення організаційної, навчально-методичної та виховної роботи з групами, поглибленням знань особливостей роботи викладача німецької мови і куратора академічної групи.

Хоча робота зі студентами і була ускладнена умовами дистанційного навчання, використання електронних освітніх ресурсів (зокрема, системи дистанційного навчання – Moodle, Zoom) уможливило проведення інтерактивних занять з індивідуальними та груповими формами роботи, в яких були задіяні всі учасники навчально-виховного процесу. Під час практики я отримала чимало позитивних вражень від співпраці зі студентами і переконалася у правильності вибору професії, готовності до науково-педагогічної діяльності у вищій школі і необхідності постійного самовдосконалення.

Меню

Ми в Facebook