З вересня 2022 року у мене була чудова можливість взяти участь у мовному тандемі. Завдяки співпраці нашого факультету з педагогічним університетом у місті Людвіґсбург студенти нашої кафедри могли покращити свою німецьку та розказати про Україну та важливість української мови закордоном. Щотижня я проводила урок української мови для студентки німецького університету, а вона, у свою чергу, розказувала мені про особливості та винятки німецької. З німецькою у мене проблем майже не було, адже навчаюсь за спеціальністю 014.022 Середня освіта Німецька мова і література, тому знала вже деякі факти і могла вільно говорити та висловлювати свою думку, проте не знала, як викладати українську для іноземців, бо у мене не було досвіду викладання української, тим більше для іноземців. На першому занятті був присутній страх, проте хвилювання швидко відійшло на задній план після того, як я познайомилася з Анною. Це мила дівчинка і ми одразу знайшли спільну мову. Звичайно я запитала для чого Анні українська, на що вона відповіла: «Ich weiß, dass man in der Ukraine mehr Russisch als Ukrainisch spricht, weil in meinem Dorf Flüchtlinge aus der Ukraine wohnen, sie haben mir erzählt, deshalb habe ich mich entschieden mehr über die Ukraine und ihre Sprache zu wissen, um zu verstehen, warum können die Menschen sie nicht und warum ist diese Sprache so schwierig“. Уже коли ми починали вивчати алфавіт, Анна сказала, що тепер розуміє, що українська мова справді дуже складна, проте вона жодного разу не сказала, що не буде її вчити, чи що їй це не потрібно. Хотілося б подякувати їй за її жагу до вивчення української мови та підтримку, особливо у цей складний для нас час💙.
Щиро дякую педагогічному університету міста Людвіґсбург та керівництву нашого факультету за можливість нести українське закордон та одночасно покращувати свою німецьку☺️.
Надія Бойко (421 група)