Конкурс до Міжнародного дня перекладача 30 вересня!

З нагоди Міжнародного дня перекладача та до 125-річчя від дня народження Рози Ауслендер – видатної німецькомовної поетеси з Чернівців – кафедра германської філології та перекладу оголошує традиційний перекладацький конкурс для студентів!

Обирайте одну з двох конкурсних номінацій:

1.    Художній переклад: Перекласти українською три обрані поезії Рози Ауслендер.

2.    Відеопоезія / Медіапроєкт: Створити коротке відео, присвячене місцям Рози Ауслендер у Чернівцях.

Умови та дедлайн: Надсилайте свої роботи до 8 жовтня 2026 року на електронну адресу: deutsch-clg@chnu.edu.ua

В рамках кокурсу запрошуємо також всіх бажаючих на онлайн-лекцію!
Хочете глибше зануритися у контекст та знайти натхнення для конкурсної роботи? Приєднуйтеся до онлайн-лекції Ольги Кравчук: "На небесній гойдалці Європа Америка Європа" – життєвий та творчий шлях Рози Ауслендер.

Ø Коли? 24 вересня о 19:00

Покликання на зустріч:  https://us05web.zoom.us/j/81182385435?pwd=aKY1CZYEoff3jaD2fvfRm8XMwZVBcj.1

Meeting ID: 811 8238 5435

Passcode: 3JaJAp

Ø Долучайтеся, творіть та відкривайте нові грані художнього перекладу!

 Поезії Рози Ауслендер для перекладацького конкурсу

Kindheit I

Vor vielen Geburtstagen

als unsre Eltern

den Engeln erlaubten

in unsern Kinderbetten zu schlafen –

ja meine Lieben

da ging es uns gut

In jedem Winkel

war ein Wunder untergebracht:

Heinzelwald Berg aus Marzipan

Fächer in dem der Himmel

gefaltet lag

Ja meine Lieben

da hatten wir viele Freunde

Begüterte wir konnten's uns leisten

einen Stern zu verschenken

eine Insel

sogar einen Engel

Vor vielen Geburtstagen

als die Erde noch rund war

(nicht eckig wie jetzt)

liefen wir um sie herum

auf Rollschuhen

in einem Schwung

ohne Atem zu schöpfen

Fragen

Der Sommer fragt

Warum muss ich schon meine Blumen begraben

Wohin fliegen wir Fragen die fallenden Blätter

Was sollen wir tun fragen die Menschen und machen Krieg

Die Sterne fragen nicht sie folgen dem Willen der ihnen befiehlt sich zu bewegen und zu strahlen

Herbst II

Der Himmel fällt wie eine Frucht

in meine Hand, die Frühling sucht.

Ich schäle ihr aus Herbsteshaft und trinke seinen Sternensaft.

Die Fenster stehen groß und warm

mit ausgestrecktem Freundesarm.

Mit tausend Fingern winkt der Baum und draußen wartet treu der Traum

Der Raum, der Lenz und Herbst zerstückt,

ist blau von Sternen überbrückt.

Aus allen Früchten fließt der Wein

und trägt uns in den Rausch hinein