З моменту мого прибуття на навчання в PH Ludwigsburg я вирішила займатися волонтерством тут, в Німеччині. Оскільки через складні часи, які зараз переживає Україна, сотні тисяч українців були вимушені тимчасово перетнути кордон та продовжувати своє навчання тут, незважаючи ні на що. Як тільки я дізналася про те, що в моєму містечку є діти шкільного віку з різних міст України (Київ, Харків, Ірпінь, Одеса), то відразу ж для себе вирішила, що хочу їм допомогти. Звичайно, їм дуже важко адаптуватись до нової країни, школи, учнів, вчителів, а найбільше до зовсім чужої та незнайомої їм німецької мови. Тому я разом з іншими дівчатами з нашої кафедри (Ференц Уляна та Захотій Єлизавета) допомагаємо цим дітям на заняттях, перекладаємо їм матеріал, або ж самі пояснюємо важливі моменти для кращого засвоєння матеріалу. Також ми разом з дітьми відвідуємо різні екскурсії, намагаємося інтегрувати їх в німецькомовне суспільство, допомогти навіть з елементарним читанням вітрин, чи магазинних вивісок. Окрім цього, ми щодня підтримуємо учнів онлайн, допомагаючи їм з домашніми завданнями для німецької школи, або досить часто зустрічаємося на вихідних, щоб навчатися в неформальній обстановці та залучати активний словниковий запас у формі міні-ігор, або діалогів. Також, дуже тішить те, що наші дітки – дуже здібні, і ми точно впевнені, що їх чекає тільки світле майбутнє. (Е.Ільчук, 421 група)
Як же добре, що в чужій країні завжди є свої люди , які можуть допомогти.